Я переповнена враженнями від нової експозиції в нашому художньому музеї! На виставці ляльок-мотанок львівської майстрині Оксани Смереки-Малик представлені унікальні вироби цього стародавнього українського ужиткового мистецтва. «Оксанина лялька» – це відомий в Україні бренд, і авторка – теж знана і шанована художниця, поетеса і, між іншим, директор Львівського художнього музею при Львівській національній академії мистецтв. Ганчір’яна колекція Оксани Смереки-Малик побувала в багатьох містах країни, демонструвалась на чисельних виставках, фестивалях. Навесні 2011 р. Оксана Степанівна спільно з Ларисою Теліженко (Черкаси) спорудила у Львові 3-метрову ляльку-мотанку, яка увійшла до Книги рекордів України. Чернігівському глядачеві пані Оксана показує лялечки, об’єднані в серії «Чернігівські княжни», «Веснянки», «Маків цвіт», «Цвіт папороті», «Сни серпневого поля», «Ангельські хори», «Рожеві панни», «Львівські пані та панянки», «Карпатія: дівки, ґаздині, молодиці». А серію «Пори року Мотрі Кочубей» майстриня вирішила подарувати музею. Вишуканий стиль, динамізм, бездоганна техніка оздоблення, емоційність кожної фігурки (дарма що мотанки не мають обличчя) створює на виставці відчуття свята, якогось дитячого здивування: «Як просто! І як здорово!». Сьогодні мотанка – це іграшка, національний сувенір, що дуже яскраво відображає українську автентичну культуру. А колись ця лялечка була сакральним предметом, оберегом, важливим обрядовим атрибутом повсякденного життя людей. Вважалось, що мотанка (виготовлена, звичайно, власноруч) захищає її власника від лиха і біди, охороняє житло, береже господарство. Мотанку, закутану у пелюшки, клали в люльку дитини, мотанку дарували дочці на весілля, в мотанку клали зерно, монети.
Навчитися робити мотанки не дуже важко, але, звичайно, рівень «Оксаниних ляльок» – це високе мистецтво.
Немає коментарів:
Дописати коментар